Зірка Michelin почалася з того, що на початку ХХ століття Андре Мішлен – глава компанії, яка займається випуском шин, вирішив допомогти автомобілістам і видав довідник. У ньому був перелік різних кафе, СТО, готелів та автостоянок. Спершу зірочки біля назв кафе означали лише високі ціни.

Потім стало очевидно, що такий формат збірки точно не можна назвати об’єктивним. Тому у 1926 Андре повністю змінив принцип: зірка біля назви ресторану в путівнику почала означати смачну кухню, яка точно сподобається мандрівнику. Трохи пізніше додалися ще дві зірки – і в такому вигляді гід Мішлен існує до наших днів.

На початку 1930-х років було диференційовано якість кухні за трьома зірками і ця традиція залишається до цих пір:

 — дуже хороший ресторан у своїй категорії

— відмінна кухня, заради ресторану варто дещо відхилитись від маршруту

— чудова робота шеф-кухаря, варто сюди здійснити окрему подорож.

У довіднику не розглядаються «модні» заклади і ресторани без авторської кухні (тобто без шеф-кухаря).

Відомо, що найчастіше зірки присуджуються шефам, а не ресторанам, таким чином, шеф може піти і «прихопити» свою зірку в інший ресторан.